[kə'mɑ:ndɪŋ] rzecz.

command [kə'mɑ:nd] czas.

команда (наказ); нака́зувати; давати наказ; кома́ндувати; керува́ти; контролюва́ти (почуття тощо); стри́мувати (почуття тощо); володіти; вселяти (повагу тощо); виклика́ти (повагу тощо); панува́ти; височіти; коштувати

dypl.

виклика́ти; вселяти; віддавати наказ; мати у своєму розпорядженні; розпоряджатись

ekon.

повеліти; розпоряджа́тися

komp.

команда (1. пропозиція мови керування завданнями 2. команда діалогового монітора, що вводиться з термінала, і програма, що виконує її 3. керуючий сигнал)

praw.

віддавати розпорядження

robot.

керува́ти (у командному режимі)

technol.

команда

wojsk.

тримати під обстрілом; управляти; контролюва́ти; панувати над (чимось); виклика́ти (повагу); дава́ти (про ціну)

commanding [kə'mɑ:ndɪŋ] przym.

posp.

панівний; домінуючий; значни́й; переко́нливий; вла́дний

wojsk.