unstop [ʌn'stɔp] v
gen.	усувати перешкоди; відкривати (шлях тощо); відкупорювати; видаляти пломбу (із зуба); відкупорити; відтикати (бочку); відіткнути
unstopped [ʌn'stɔpt] adj.
gen.	безперешкодний; незакритий; відкритий; відкупорений; незапломбований (про зуб)
mus.	відкритий (про струну); не притиснутий до грифа (про струну)
phonet.	непроривний (про звук)