verb | adjective | to phrases
| |||
| втрачати (право, повагу); позбутися (чогось); поплатитися (чимсь); втрачати право (на щось); переходити у казну | |||
| втрачати; позбуватися | |||
| втратити право на (щось); позбутися права | |||
| втрачати (права, майно тощо); загубити; конфісковувати; позбавлятися; переходити до скарбниці (про майно) | |||
| |||
| втрачений (про право тощо); конфіскований; оштрафований | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| lose, or lose the right to. In Traffic - to forfeit means to enter an implied guilty plea and pay total bail to close a case | |||
|
forfeited : 21 phrases in 7 subjects |
| Aviation | 1 |
| Business style | 1 |
| Economics | 4 |
| Finances | 1 |
| Law | 11 |
| Procurement | 2 |
| Sports | 1 |