noun | verb | to phrases
| |||
| дозвіл m; погодження n | |||
| |||
| погоджуватися (на щось); давати згоду; дозволяти; давати дозвіл; бути згодним (to); пристати (to) | |||
| погоджуватись | |||
| погодитися | |||
| давати свою згоду | |||
| погоджуватися | |||
|
consenting : 2 phrases in 2 subjects |
| Diplomacy | 1 |
| Law | 1 |