unprecedented
| unprecedented | |
| gen. | безпрецедентний; що не має прецеденту; безприкладний; небачений; небувалий; невиданий |
| |||
| безпрецедентний; що не має прецеденту; безприкладний; небачений; небувалий; невиданий; нечуваний | |||
| що не має прециденту | |||
|
unprecedented : 1 phrase in 1 subject |
| Law | 1 |