ultimate | |
gen. | останній; остаточний; крайній; кінцевий; основний; первинний |
structure | |
gen. | будівля; будинок; споруда; астрофізична особливість; будова; конструкція |
econ. | спорудження; пристрій; лад |
fin. | схема |
| |||
остаточний результат; межа f; основний принцип; мати результатом (щось) | |||
що припадає на останній склад слова (про наголос) | |||
| |||
завершувати; завершуватися (in, чимсь) | |||
| |||
останній; остаточний; крайній; кінцевий; основний; первинний; найвіддаленіший; критичний; максимальний; граничний; елементарний | |||
найдальший | |||
безпосередній; дійсний; найвищий | |||
сумарний | |||
English thesaurus | |||
| |||
ult | |||
u | |||
ult. |
ultimate : 115 phrases in 21 subjects |