testified
| testified | |
| gen. | посвідчений |
| law | засвідчений |
verb | adjective | to phrases
| |||
| засвідчений | |||
| |||
| давати показання; свідчити (to, against); підтверджувати свідченням; урочисто заявляти; бути свідченням чогось; бути доказом чогось; бути ознакою чогось; виявляти (бажання тощо); висловлювати (бажання тощо); засвідчити; засвідчувати; посвідчити (to); посвідчувати (to) | |||
| показувати (давати показання); виступати свідком; давати показання (свідчити); дати свідчення (as a witness); засвідчити (to); засвідчувати (to); свідчити; давати свідчення | |||
| |||
| посвідчений | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| to make statements that can be taken as evidence under oath in a court of law; give evidence under oath as a witness in a court proceeding | |||
|
testified : 37 phrases in 3 subjects |
| General | 10 |
| Human rights activism | 3 |
| Law | 24 |