testator
| intention
| testator | |
| gen. | заповідач; спадкодавець; свідок |
| intention | |
| gen. | мета; намір; замір; умисел; прагнення; значення |
| econ. | припущення |
| |||
| заповідач m; спадкодавець m; свідок m | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| Male person who makes a will | |||
|
testator : 4 phrases in 1 subject |
| Law | 4 |