substantiated
| statement
| substantiate abbr. | |
| gen. | основи; доводити правоту; наводити переконливі аргументи; підкріпляти доказами; надавати конкретної форми; робити реальним |
| statement abbr. | |
| gen. | заява; твердження; констатація; виклад; висловлення; формулювання |
verb | adjective | to phrases
| |||
| основи; доводити правоту (чогось); наводити переконливі аргументи; підкріпляти доказами; надавати конкретної форми; робити реальним; надавати твердості; робити міцним; обґрунтувати | |||
| обґрунтовувати; доводити; приводити підстави | |||
| підтверджувати; підтвердити | |||
| довести; установити | |||
| |||
мотивований; обґрунтований; підкріплений (про факти тощо); підтверджений; вмотивований (обґрунтований • substantiated court decision – вмотивоване рішення суду  gov.ua, gov.ua bojana) | |||
|
substantiated : 11 phrases in 3 subjects |
| Diplomacy | 3 |
| General | 1 |
| Law | 7 |