stipulate | |
gen. | обумовлювати; ставити умову; робити застереження |
econ. | обговорити |
stipulated | |
gen. | зумовлений; умовлений |
law | встановлений; обумовлений; передбачений |
quantity | |
gen. | кількість; частка |
econ. | чисельність; число; величина; велика кількість |
IT | кількісний параметр |
math. | величина; розмір |
mus. | відносна тривалість звука |
| |||
обумовлювати (for); ставити умову; робити застереження; обумовити (for); ставити за умову (on, that) | |||
обговорити; ставити умовою | |||
застерегти; застерігати; обумовлювати | |||
визначати; встановлювати (про закон, положення тощо); застерігати (резервувати право тощо); передбачати | |||
| |||
зумовлений (обумовлений); умовлений | |||
встановлений; обумовлений; передбачений | |||
заданий; зумовлений (технічними умовами) | |||
English thesaurus | |||
| |||
to specify as an essential condition of an agreement; to make a specific demand; agree to something |
stipulated : 60 phrases in 9 subjects |
Business style | 2 |
Ecology | 2 |
Economics | 16 |
Finances | 2 |
General | 3 |
Historical | 1 |
Human rights activism | 1 |
Law | 32 |
Procurement | 1 |