stipulate
| by
| the
| contract
| stipulate | |
| gen. | зумовити; зумовлювати; обумовлювати; ставити умову; робити застереження |
| by | |
| gen. | мимо; поблизу; поруч; осторонь; при; уздовж |
| the… | |
| gen. | чим більше, тим… |
| contract | |
| gen. | укладати договір; укладати угоду; укладати контракт; брати на себе зобов'язання; зобов'язуватися; набувати |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| зумовити; зумовлювати (обмежувати якимись умовами) | |||
| ввести; визначити; закріпити; обумовити; передбачити; установити | |||
| |||
| обумовлювати (for); ставити умову; робити застереження; обумовити (for); ставити за умову (on, that) | |||
| обговорити; ставити умовою | |||
| застерегти; застерігати; обумовлювати | |||
| визначати; встановлювати (про закон, положення тощо); застерігати (резервувати право тощо); передбачати | |||
| |||
| прилистковий | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| to specify as an essential condition of an agreement; to make a specific demand; agree to something | |||
|
stipulate : 23 phrases in 5 subjects |
| Diplomacy | 2 |
| Ecology | 3 |
| Economics | 7 |
| General | 6 |
| Law | 5 |