speaker

['spi:kə] n

промовець m; оратор m; той, що говорить; той, що промовляє; лектор m; доповідач m; представник m; виразник m; рупор m; диктор m; гучномовець m; читець-декламатор m (книги); динамік m; репродуктор m; спікер m (голова парламенту або його нижньої палати)

commun.

абонент, що говорить; акустична система

comp.

колонка m

comp., MS

динамік, гучний зв'язок (The microphone and speaker on a calling device/phone that allows you to converse with someone without using the handset or headset)

dipl.

виразник думки; представник m (організації, партії); виступаючий на засіданні оратор

спікер m

Speaker ['spi:kə] n

dipl.

спікер m (of the House, у Палаті громад парламенту Великої Британії)

law

спікер m (у парламенті)

public speaker ['spi:kə] n

gen.

оратор m

speaker ['spi:kə] adj.

comp.

мовець

English thesaurus

speaker ['spi:kə] n

lit.

A person who speaks, as well as someone who gives a speech or a talk.

speaker

: 111 phrases in 14 subjects

Communications	7
Computers	2
Diplomacy	47
Electronics	3
Finances	6
General	29
Information technology	2
Law	2
Microsoft	5
Military	2
Politics	2
Radio	2
Records management	1
Technology	1


speaker abbr.
gen.	промовець; оратор; той, що говорить; той, що промовляє; лектор; доповідач


recognition abbr.
gen.	визнання; упізнавання; розпізнавання; усвідомлення; схвалення; визнання