resulting
| from
| result | |
| gen. | випливати; виникати внаслідок; відбуватися в результаті; закінчуватися |
| resulting | |
| gen. | кінцевий; результуючий |
| IT | вислідний; результівний; що випливає з попереднього |
| from | |
| gen. | з; із; на; через; у; в |
verb | adjective | to phrases
| |||
| випливати (бути логічним наслідком); виникати внаслідок (чогось); відбуватися в результаті (чогось); закінчуватися (чимсь); постати (from); давати плоди (про дерево); мати бути наслідком (in) | |||
| випливати (from); відбуватись в результаті (чогось) | |||
| випливати; відбуватися в результаті чого-небудь; закінчуватися чим-небудь | |||
| вийти (з); випливати (з); виходити (з) | |||
| переходити до попереднього власника; закінчуватися; призводити (до чогось) | |||
| |||
| результати | |||
| |||
| кінцевий; результуючий | |||
| вислідний; результівний; що випливає з попереднього | |||
| підсумковий; який випливає | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| R | |||
|
resulting : 114 phrases in 21 subjects |