| |

repudiation

[rɪ'pju:dɪ'eɪʃ(ə)n] n

зречення n; заперечення n; відмова визнати; відмова підкоритися; відмова прийняти; відмова від сплати боргу; відмова від виконання зобов'язання; анулювання боргів (державних); розлучення чоловіка з дружиною; відмовлення n; відречення n

comp., MS

відмова f (The ability of a user to falsely deny having performed an action that other parties cannot prove otherwise. For example, a user who deleted a file can successfully deny doing so if no mechanism (such as audit files) can prove otherwise)

data.prot.

відмова від авторства; непризнання участі

dipl.

анулювання боргів (особл. державних); визнати чи підкоритись; відмова від (чогось); відмова від сплати боргу чи виконання зобов'язання

econ.

денонсація f; відмова f; відмова від сплати; анулювання n (боргів)

fin.

відмова від зобов'язання

law

анулювання n; відмова визнання; розірвання n; скасування n; дезавуювання n; відхиляння n; ліквідація f; розрив m

English thesaurus

repudiation [rɪ'pju:dɪ'eɪʃ(ə)n] n

The denial by one of the parties to a transaction, or participation in all or part of that transaction, or of the content of communication related to that transaction

proced.law.

N/A

repudiation

: 21 phrases in 5 subjects

Diplomacy	3
Economics	9
Human rights activism	1
Information security and data protection	1
Law	7


repudiation abbr.
gen.	зречення; заперечення; відмова визнати; відмова підкоритися; відмова прийняти; відмова від сплати боргу
comp., MS	відмова


inheritance abbr.
gen.	успадкування; спадщина; спадкоємне майно; спадок; батьківщина; наслідування
biol.	спадковість


of abbr.
gen.	з настанням ночі; в; від; з; зі; про