repudiate
| a
| responsibility
| repudiate | |
| gen. | зрікатися; відхиляти; не приймати; відкидати; не визнавати; відмовлятися |
| A | |
| gen. | 1-ша літера англійського алфавіту |
| amer. | найвища оцінка; «відмінно» |
| law | амфетаміни; алкоголь |
| mus. | ля |
| a | |
| gen. | одно; одні; один; одна |
| responsibility | |
| gen. | підопічний; відповідальність; зобов'язання; надійність; осудність |
| amer. | платоспроможність |
| environ. | відповідальність |
| h.rghts.act. | віповідальність |
| law | відповідь; кримінально-правова дієздатність |
| |||
| зрікатися; відхиляти; не приймати; відкидати; не визнавати (чогось); відмовлятися (від чогось); відмовлятися від сплати боргу; анулювати борги (державні); розлучатися з дружиною; відкинути; відректися; відрікатися; відцуратися; дезавуювати; зректися | |||
| анулювати борги (особл. державні); відмовлятись від сплати боргу; відмовлятися від (чогось) | |||
| відмовити; не визнавати; відмовлятися від сплати; анулювати (борги) | |||
| скасовувати | |||
| анулювати; відмовитися; відхилити; заперечити; заперечувати; ліквідувати; розірвати | |||
|
repudiate : 41 phrases in 5 subjects |
| Diplomacy | 7 |
| Economics | 7 |
| General | 3 |
| Human rights activism | 2 |
| Law | 22 |