repudiate | |
gen. | зрікатися; відхиляти; не приймати; відкидати; не визнавати; відмовлятися |
A | |
gen. | 1-ша літера англійського алфавіту |
amer. | найвища оцінка; «відмінно» |
law | амфетаміни; алкоголь |
mus. | ля |
a | |
gen. | одно; одні; один; одна |
doctrine | |
gen. | доктрина; теорія; вчення; догма; догмат; віра |
law | принцип |
| |||
зрікатися; відхиляти; не приймати; відкидати; не визнавати (чогось); відмовлятися (від чогось); відмовлятися від сплати боргу; анулювати борги (державні); розлучатися з дружиною; відкинути; відректися; відрікатися; відцуратися; дезавуювати; зректися | |||
анулювати борги (особл. державні); відмовлятись від сплати боргу; відмовлятися від (чогось) | |||
відмовити; не визнавати; відмовлятися від сплати; анулювати (борги) | |||
скасовувати | |||
анулювати; відмовитися; відхилити; заперечити; заперечувати; ліквідувати; розірвати |
repudiate : 41 phrases in 5 subjects |
Diplomacy | 7 |
Economics | 7 |
General | 3 |
Human rights activism | 2 |
Law | 22 |