|
[pru:v] v  | |
|
| gen. |
доказувати (доводити); засвідчувати; підтверджувати документами; випробо́вувати; пробувати; піддавати випробуванню; перевіряти; переживати (нужди тощо); зазнавати (нужди тощо); доводити (доказувати, обґрунтовувати); виявлятися (бути насправді, to be); виявитися (to be); довести; доказати; затвердити; обґрунтовувати; обґрунтувати; прокоректувати |
| avia. |
підтверджувати документально; випробовувати технічні характеристики |
| econ. |
доводити (засвідчувати) |
| IT |
випробувати; виявитися; виявлятися; доказати (див. proof); доказувати; засвідчити; перевірити |
| law |
затверджувати (заповіт); підтверджувати; аргументувати; доводити; установити |
| mining. |
розвідувати |
| O&G |
визначати шляхом розвідки характер родовища; визначати шляхом розвідки характер залягання; детально розвідувати |
| polygr. |
одержувати пробний відбиток |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., el. |
project evaluation and estimation system |
|
|
| abbr., med. |
Parents Requesting Open Vaccine Education |
