probative
| matter
| probative | |
| gen. | доказовий; довідний; іспитовий; що використовується для випробування |
| matter | |
| gen. | гноїтися; відігравати роль; речовина; матеріал; зміст; суть |
| econ. | значити |
| med. | гній |
| O&G | означати |
| |||
| доказовий; довідний; іспитовий; що використовується для випробування | |||
|
probative : 9 phrases in 1 subject |
| Law | 9 |