probative
| fact
| probative | |
| gen. | доказовий; довідний; іспитовий; що використовується для випробування |
| fact | |
| gen. | факт; явище; обставина; істина; реальність; дійсність |
| |||
| доказовий; довідний; іспитовий; що використовується для випробування | |||
|
probative : 9 phrases in 1 subject |
| Law | 9 |