predicate
| logic
| predicate abbr. | |
| gen. | твердити; стверджувати; робити заяву; проповідувати; наводити на думку |
| amer. | обґрунтовувати фактами |
| comp., MS | предикат |
| gram. | присудок; предикат |
| IT | ствердити |
| logic abbr. | |
| gen. | логіка; логічність; закономірність; розумність; логічна частина обчислювальної машини |
| comp. | логічна схема; алгоритм |
| h.rghts.act. | аргумент; аргументація |
noun | verb | to phrases
| |||
| предикат m (In Exchange Server 2007, a function that is used as a condition or exception on a transport rule to determine whether an action should be applied to an e-mail message) | |||
| присудок m; предикат m | |||
| твердження n | |||
| |||
| твердити; стверджувати; робити заяву; проповідувати; наводити на думку | |||
| обґрунтовувати фактами | |||
| ствердити | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| pred; predic | |||
|
predicate : 10 phrases in 4 subjects |
| General | 1 |
| Information technology | 7 |
| Linguistics | 1 |
| Mathematics | 1 |