perfective
| aspect
| perfective | |
| gen. | що веде до досконалості; що вдосконалюється |
| aspect | |
| gen. | вигляд; вид; вираз; аспект; бік; сторона |
noun | adjective | to phrases
| |||
| що веде до досконалості; що вдосконалюється | |||
| |||
| доконаний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| pf. (adj. ssn) | |||
|
perfective : 1 phrase in 1 subject |
| General | 1 |