operational command
| and
| control
| operational command abbr. | |
| mil. | оперативне командування; оперативне управління військами; оперативне управління силами; оперативне підпорядкування |
| and abbr. | |
| gen. | та; і; й; але; невже; все-таки |
| control abbr. | |
| gen. | управління; керівництво; контроль; нагляд; стриманість; самовладання |
| comp., MS | елемент керування |
| econ. | влада |
| |||
| оперативне командування (ОП, не включає адміністративні питання та тилове забезпечення); оперативне управління військами; оперативне управління силами; оперативне підпорядкування; оперативне керівництво; бойове командування (підпорядковані частини і підрозділи) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| The authority granted to a commander to assign missions or tasks to subordinate commanders, to deploy units, to reassign forces, and to retain or delegate operational or tactical control as deemed necessary. It does not of itself include responsibility over administration or logistics. An operational command can be either a standing or a contingency one. (FRA) | |||
|
operational command : 10 phrases in 2 subjects |
| Astronautics | 1 |
| Military | 9 |