isolate
| isolate abbr. | |
| gen. | відділяти; ізолят; ізолювати; відокремлювати; відособляти |
| chem. | виділяти |
| IT | виділити; відділити |
| law | піддавати карантину |
noun | verb | to phrases
| |||
| відділяти; ізолят m | |||
| |||
| ізолювати; відокремлювати; відособляти | |||
| виділяти | |||
| виділити; відділити | |||
| піддавати карантину | |||
| роз'єднувати; вилучати; відключати; дсім. вилучати (з суміші) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| A tactical task given to a unit to seal off both physically and psychologically an enemy from its sources of support, to deny an enemy freedom of movement, and prevent an enemy unit from having contact with other enemy forces. An enemy must not be allowed sanctuary within its present position. (FRA) | |||
|
isolate : 8 phrases in 4 subjects |
| Aviation | 2 |
| Diplomacy | 1 |
| General | 3 |
| Law | 2 |