intend
| wrongfully
| intend | |
| gen. | збиратися; думати; призначати; визначати; спрямовувати; керувати |
| wrongfully | |
| law | незаконно; неправомірно; несправедливо; протизаконно; протиправно |
| |||
| збиратися (мати намір, to); думати (мати намір); призначати (для когось, чогось); визначати (для когось, чогось); спрямовувати; керувати; вирушати; прямувати; поширювати; розширювати; розтягувати; піклуватися; стежити; тлумачити; пояснювати; задумувати; зібратися (to); намагатися; наміритися (to); намірятися (мати намір, to); помислити; помишляти; мати на увазі (I didn't intend any disrespect.); хотіти (I don’t intend for this to happen. • I didn't intend any disrespect. 4uzhoj); мати намір | |||
| бажати (She felt certain that he intended her no harm. – ...що він не бажав [не мав наміру завдати] їй лиха. 4uzhoj) | |||
| припускати | |||
| призначатися; призначати | |||
| задумати | |||
| значити; умишляти; замишляти; збиратися (щось робити); планувати (щось робити); означати | |||
|
intend : 28 phrases in 2 subjects |
| General | 8 |
| Law | 20 |