indispensable
| condition
| indispensable | |
| gen. | необхідний; обов'язковий; дуже потрібний; незамінний; що не допускає винятків; конче потрібний |
| dipl. | що не допускає винятків |
| condition | |
| gen. | обумовлювати; визначати; регулювати; кондиціонувати; ставити умови; домовлятися |
| agric. | відгодовувати |
| law | зумовлювати |
| |||
| необхідний; обов'язковий (неминучий); дуже потрібний; незамінний (про людину); що не допускає винятків (про закон тощо); конче потрібний; доконечний; необхідне; неодмінний | |||
| що не допускає винятків | |||
| обов'язковий | |||
|
indispensable : 8 phrases in 3 subjects |
| Diplomacy | 3 |
| Economics | 2 |
| Law | 3 |