frustrated
| frustrate | |
| gen. | розстроювати; зривати; розладнувати; порушувати |
| frustrated | |
| gen. | зруйнований; що зірвався; що не справдився; що не збувся |
| inf. | розчарований |
verb | adjective | to phrases
| |||
| розстроювати; зривати; розладнувати (плани); порушувати; робити марним; зводити нанівець; перемагати (когось); завдавати поразки; розбивати (когось); розладити | |||
| розбити (когось) | |||
| розладнувати | |||
| зривати (спробу тощо); робити даремним; розладнати (плани тощо); чинити перешкоди | |||
| |||
| зруйнований; що зірвався; що не справдився; що не збувся | |||
| розчарований (Oksana_Sh) | |||
| марний (про угоду тощо); повернений (про вантаж тощо) | |||
|
frustrated : 24 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 7 |
| General | 6 |
| Law | 10 |
| Military | 1 |