Sign in | English | Terms of Use
DictionaryForumContacts
Google | Forvo | +
forfeit
 forfeit
gen. штраф; розплата; конфіскація; накладення штрафу; позбавлення права; втрата права
fin. недотримка
 | confidence
 confidence
gen. довір'я; конфіденційне повідомлення; секрет; упевненість; самовпевненість; впевненість
econ. довіра

noun | noun | verb | adjective | to phrases

forfeit

['fɔ:fɪt] n
gen. штраф m; розплата f (за злочин тощо); конфіскація f; накладення штрафу; позбавлення права (на щось); втрата права (на щось); конфіскована річ; фант f; втратити; конфісковане майно; неустойка f (for a breach of contract)
fin. недотримка f
law втрата f (майна, права тж); позбавлення n (прав, майна, посади); розплата f; втратити (майно, право тж); накладання штрафу; неустойка f; штрафна санкція
forfeits n
gen. гра у фанти
forfeit ['fɔ:fɪt] v
gen. втрачати (право, повагу); позбутися (чогось); поплатитися (чимсь); втрачати право (на щось); переходити у казну
bus.styl. втрачати; позбуватися
dipl. втратити право на (щось); позбутися права
law втрачати (права, майно тощо); загубити; конфісковувати; позбавлятися; переходити до скарбниці (про майно)
forfeit ['fɔ:fɪt] adj.
gen. конфіскований
 English thesaurus
forfeit ['fɔ:fɪt] n
law a fine or penalty for some crime; something that is taken away as a punishment
forfeit ['fɔ:fɪt] v
law lose, or lose the right to. In Traffic - to forfeit means to enter an implied guilty plea and pay total bail to close a case
forfeit
: 36 phrases in 10 subjects
Aviation2
Business style1
Diplomacy1
Economics4
Finances1
General4
Human rights activism1
Law19
Procurement2
Sports1

Add | Report an error | Get short URL