forejudge
| a
| guilty intent
| forejudge | |
| law | вирішити упереджено; передрішати |
| A | |
| gen. | 1-ша літера англійського алфавіту |
| amer. | найвища оцінка; «відмінно» |
| law | амфетаміни; алкоголь |
| mus. | ля |
| a | |
| gen. | одно; одні; один; одна |
| guilty intent | |
| law | злочинний умисел; злочинний намір; намір |
| |||
| вирішити упереджено; передрішати (визначати заздалегідь результат справи тощо, приймати/ ухвалювати упереджене рішення) | |||
|
forejudge : 1 phrase in 1 subject |
| Law | 1 |