forebode | |
gen. | провіщати; віщувати; пророкувати; бути передвістям |
of | |
gen. | з настанням ночі; в; від; з; зі; про |
evil | |
gen. | зло; порок; біда; горе; лихо; нещастя |
bible.term. | гріх |
| |||
погана прикмета; провісник лиха; провісник нещастя; погане передчуття; відчуття n; передбачення n; передчуття n | |||
| |||
провіщати; віщувати; пророкувати; бути передвістям; передчувати (недобре); мати погані передчуття; передвістити; передвіщати (недобре) | |||
English thesaurus | |||
| |||
fawr-boh-ding, fohr- (WAHinterpreter) |
foreboding : 4 phrases in 1 subject |
General | 4 |