finite
| finite abbr. | |
| gen. | скінченний; що має межу; обмежений; фінітарний; обмежувати |
| gram. | особовий |
| math. | кінцевий; фінітний |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| скінченний (Lubovj); що має межу | |||
| |||
| обмежувати | |||
| |||
| обмежений; фінітарний | |||
| особовий (про дієслово) | |||
| кінцевий; фінітний | |||
| певний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| finite element numerical simulation model | |||
|
finite : 55 phrases in 15 subjects |
| Astronautics | 4 |
| Audit | 1 |
| Aviation | 2 |
| Computers | 8 |
| Diplomacy | 1 |
| Economics | 2 |
| Electronics | 1 |
| Information technology | 15 |
| Mathematics | 6 |
| Metallurgy | 1 |
| Microelectronics | 3 |
| Military | 3 |
| Oil and gas | 6 |
| Scientific | 1 |
| Statistics | 1 |