effectuation
| effectuation | |
| gen. | виконання; здійснення; досягнення мети; досягнення ефективності |
| |||
| виконання n; здійснення n; досягнення мети; досягнення ефективності | |||
| виконання n (судового вироку тощо); реалізація f | |||
|
effectuation : 3 phrases in 1 subject |
| Law | 3 |