dominate
| an
| objective
| dominate | |
| gen. | владарювати; здійматися; здійнятися; підминати; підім'яти; панувати |
| an | |
| gen. | одно; одні; один; одна |
| objective | |
| gen. | мета; прагнення; завдання |
| comp., MS | ціль |
| econ. | задача |
| gram. | непрямий відмінок; об'єктний відмінок; що стосується додатка |
| mil. | об'єкт; що стосується мети |
noun | verb | to phrases
| |||
| владарювати; здійматися (височіти); здійнятися; підминати (підкоряти); підім'яти | |||
| |||
| панувати; володарювати; домінувати (підноситися); переважати; стримувати; угамовувати; цілком поглинати; заволодівати; височіти над місцевістю; панувати над місцевістю | |||
| впливати; мати найбільший вплив | |||
| домінувати | |||
| превалювати; панувати (над); стримувати (почуття) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| To place oneself in a position from which it will be possible to threaten or to strike briskly and in a decisive manner. (FRA) | |||
| |||
| rule (My wife rules the house) | |||
|
dominate : 6 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 1 |
| Economics | 2 |
| Law | 1 |
| Military | 2 |