disobey abbr. | |
gen. | не коритися; не підкорятися; не слухатися; порушувати |
dipl. | не підкоритися; не скоритися; порушувати |
A abbr. | |
gen. | 1-ша літера англійського алфавіту |
amer. | найвища оцінка; «відмінно» |
law | амфетаміни; алкоголь |
mus. | ля |
a abbr. | |
gen. | одно; одні; один; одна |
command abbr. | |
gen. | наказ; влада; контроль; панування; розпорядження; замовлення |
comp., MS | команда |
| |||
не коритися; не підкорятися; не слухатися; порушувати (закон) | |||
не підкоритися; не скоритися; порушувати (закон тощо) | |||
зневажати; виявляти непокору; не виконувати (наказ тощо) |
disobey : 9 phrases in 2 subjects |
Law | 6 |
Military | 3 |