disaster

[dɪ'zɑ:stə] n

gen.

лихо n; біда f; нещастя n (лихо); катастрофа f; заріз m; злигодні; напасть f

dipl.

нещастя n

environ.

стихійне лихо (Наслідок значного екологічного руйнування стосунків між людиною і його середовищем проживання, серйозна і несподівана подія ( можливо, повільна, як посуха) такого масштабу, що співтовариство, яке зазнає її впливу, потребує надзвичайних заходів допомоги, часто із залученням зовнішніх або міжнародних ресурсів)

law

аварія f; фіаско n; стихійне лихо

mil.

катастрофа f (серйозне порушення функціонування суспільства)

disaster [dɪ'zɑ:stə] v

gen.

приносити нещастя; накликати лихо

English thesaurus

disaster [dɪ'zɑ:stə] n

A sudden, unplanned calamitous event causing great damage or loss. Any event that creates an inability on an enterprise's part to provide critical business functions for some predetermined period of time. Similar terms are business interruption, outage and catastrophe. 2. The period when enterprise management decides to divert from normal production responses and exercises its disaster recovery plan DRP. It typically signifies the beginning of a move from a primary location to an alternate location.

Disaster [dɪ'zɑ:stə] n

comp., abbr.

disaster

: 157 phrases in 15 subjects

Archiving	2
Cultural studies	1
Diplomacy	2
Ecology	16
Economics	2
Environment	16
Finances	5
General	20
Information security and data protection	3
Information technology	5
Law	6
Military	75
NATO	1
Politics	1
Proverb	2


disaster
gen.	лихо; біда; нещастя; катастрофа; заріз; злигодні
dipl.	нещастя


backup
gen.	дублюючий
avia.	запасний
econ.	дублююча деталь; дублюючий агрегат
IT	допоміжний; дублювальний; дублівний; засоби резервування; резервувати