|
[dɪ'pεndɪŋ] n
| |
|
| gen. |
залежно (від, on) |
|
|
depend [dɪ'pend] v | |
|
| gen. |
залежати (on, upon); зумовлюватися (чимсь); покладатися (на); розраховувати (покладатися на когось, щось, on, upon); надіятися (на); одержувати допомогу (від когось); перебувати на утриманні (когось); очікувати рішення; перебувати на розгляді (суду тощо); звисати; висіти; обумовлюватися (on); знаходитися на утриманні |
| dipl. |
залежати від (когось); обумовлювати; отримувати допомогу від (on, upon, когось); очікувати вирішення про питання, справу. знаходитися на розгляді (у суді чи парламенті); покладати (on, upon); покладатися (on, upon); розраховувати на (когось); чекати вирішення про питання, справу. знаходитися на розгляді (у суді чи парламенті) |
| econ. |
залежати; покладатися; розраховувати |
| IT |
покластися |
| law |
залежати (від когось або чогось); обумовлюватися; перебувати на розгляді (суду, парламенту); перебувати на утриманні |