|
['dæmɪʤ] n | |
|
gen. |
шкода f; пошкодження n; дефект m; втрата f; збиток m (частіше (мн.) збитки); аварія f; відбивати (пошкодити); зіпсувати (пошкодити); нівечити; попсувати; потрава f (caused by cattle to a field); пошкодити (завдавати шкоди); ушкоджувати |
avia. |
зношення n; зношуванння n; руйнування n |
bus.styl. |
шкода f (legal) |
h.rghts.act. |
травма f |
IT |
пошкода f; пошкоджування n |
law |
збитки m; невигода f; поломка f; ушкодження n; втрата f (шкода); зашкодити (завдавати, заподіювати шкоду); збиток m; порча f; пошкодження n (ушкодження); псування n; підірвати; фактично заподіяна шкода; відшкодування збитків; грошове відшкодування; неустойка f |
microel. |
дефект m (результат пошкодження) |
mil. |
ураження цілі |
mil., logist. |
ступінь ураження |
|
|
econ. |
відшкодування збитків; компенсація збитків |
inf. |
вартість f |
law |
відшкодування n (збитків тою); вимога відшкодування збитків; відшкодування втрат; відшкодування шкоди; збиток m (шкода); компенсація f; позов про відшкодування збитків (шкоди); позов про стягнення штрафу; відшкодування збитку (gov.ua bojana) |
nautic. |
аварія f |
|
|
gen. |
завдавати збитків; завдавати шкоди; пошкоджувати; псувати; дискредитувати; чорнити; плямувати; підбити; забити; ушкодити; заподіяти шкоду |
avia. |
вражати; зношуватися; руйнувати |
econ. |
шкодити |
IT |
пошкодити |
law |
завдавати; заподіювати (збитки тощо); зашкоджувати; завдавати шкоди (заподіювати шкоду); завдати збитків (шкоди); заподіяти шкоду (збитки) |
microel. |
викликати пошкодження |
mil. |
завдавати збитку |
|
|
gen. |
вигорілий (від пожежі) |
environ. |
збиток m |
|
English thesaurus |
|
|
abbr., univer. |
dam |
mil., abbr. |
dmg |
mil., logist. |
All the results of a nuclear explosion, including losses to personnel and equipment as well as the ground and all what is on its surface communication channels, crops. (FRA) |
slang |
cost (Lets get the bill and find out the damage) |
|
|
law |
financial repayment as compensation for loss or injury |