concede
| in
| an
| argument
| concede abbr. | |
| gen. | поступатися; погоджуватися; припускати; допускати; визнавати; визнати |
| law | визнавати; визнавати поразку; надавати; припускати |
| in abbr. | |
| gen. | на території; у; в; на; за; через |
| inf. | що перебуває при владі |
| IT | введення |
| publish. | в кн. |
| an abbr. | |
| gen. | одно; одні; один; одна |
| argument abbr. | |
| gen. | довід; доказ; аргумент; аргументація; дискусія; спірка |
| logic | середній термін силогізму |
| |||
поступатися; погоджуватися (уступати); припускати (можливість чогось тощо); допускати (можливість чогось тощо); визнавати; визнати (He promised that the protests would continue. But he also conceded, in the face of a crowd some five times smaller than those that had gathered before the presidential vote, that change would not come quickly.  theguardian.com 4uzhoj); погодитися; поступитися | |||
| допускати (можливість, правильність чогось); поступатись | |||
| поступитися (в чомусь); припускати; припустити (можливість, правильність чогось) | |||
| визнавати (правильність чиїхось думок тощо); визнавати поразку; надавати (право тощо); припускати (можливість чогось); поступитися (правом, привілеєм тж, to) | |||
| присуджувати | |||
|
concede : 13 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 10 |
| General | 1 |
| Law | 1 |
| Military | 1 |