|
[klɔ:z] n  | |
|
| gen. |
стаття f (пункт, розділ у документах); пункт m; застереження n (договору, заповіту тощо); клаузула f (договору, заповіту тощо); умова f |
| bus.styl. |
обумовлення n |
| comp. |
пропозиція f (програми мовою КОБОЛ) |
| dipl. |
клаузула угоди; стаття f; клаузула договору |
| econ. |
застереження n; оцінка f; умова f (контракту) |
| fin. |
положення n |
| gram. |
речення n |
| IT |
вираз m; оператор m |
| law |
клаузула f; параграф m; підпункт m (документа); умова f (положення договору, угоди тощо); формула закону; застереження n (в договорі тощо); обмеження n (застереження); положення n (договору, статуту тощо); пункт m (закону, статуту тощо); стаття f (пункт) |
| O&G |
стаття угоди |
|
|
| gen. |
розділити на статті; викласти думку постатейно |
| law |
поділяти на статті (документ тощо); формулювати |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., law |
cl. |
| invest., abbr. |
cl |
| lit. |
In grammatical terminology, a clause is a word-construction containing a nominative and a predicate, i.e. a subject "doing" a verb. The term clause contrasts with the term phrase. |