|
['ʧælɪnʤɪŋ] n  | |
|
| law |
заперечування n; оскарження n; оспорення n; який оскаржує; який стимулює |
|
|
| gen. |
кидати виклик (на щось); викликати (на щось); окликати (про вартового); вимагати перепустку; вимагати пароль; заперечувати; оспорювати; піддавати сумніву; вимагати (уваги, поваги тощо); претендувати (на щось); кинути виклик; кинути підняти рукавичку; показувати розпізнавальні сигнали; робити відвід |
| amer. |
вимагати визнання недійсними виборчих бюлетенів; вимагати визнання недійсними результатів голосування |
| dipl. |
вимагати (зусиль); випробовувати здібності; сумніватись |
| dipl., amer. |
вимагати визнання недійсним виборчого бюлетеня або результатів голосування (як таких, що не відповідають вимогам законності); давати відвід виборцю як такому, що не має права голосу |
| econ. |
відводити; давати відвід; викликати; кидати виклик |
| fin. |
опротестовувати |
| IT |
ставити завдання; поставити завдання |
| law |
відхиляти; давати відвід присяжним; зневажати; відвести; оголошувати відведення; пред'явити відвід; робити відведення; ставити під сумнів; оскаржувати (в суді • challenge his detention in court – оскаржити в суді своє затримання  gov.ua, gov.ua bojana) |
| mil. |
вимагати (пароль, перепустку тощо); питати (пароль, перепустку тощо); давати відвід (присяжним); запитувати пропуск; пароль |
| nautic. |
показувати розпізнавальні знаки |
| sport. |
викликати на змагання |
|
|
| cultur. |
вимагає роздуму (Yanamahan) |
| dipl. |
цікавий; спонукаючий; стимулюючий; те, що вимагає віддачі всіх сил; той, що вимагає напруження сил; той, що випробовує (сили, здібності) |
| mil. |
випробувальний (про хист, здібності, витривалість, завзятість, непохитність); перспективний; великонадійний; багатонадійний; знадливий; привабливий; манливий; який спонукає; складний; який вимагає напруження сил; що містить виклик |