argue
| a case
| argue | |
| gen. | доводити; довести; доказати; доказувати; полемізувати; посперечатися |
| a case | |
| law | проводити слухання |
verb | adjective | to phrases
| |||
| сперечатися; спорити (з кимсь, про щось); аргументувати; переконувати; відговорювати; твердити; свідчити; бути доказом; бути підтвердженням; проводити диспут | |||
| служити доказом; наводити докази; переконати в (into, чомусь); переконати у протилежному (out of); підтверджувати (щось) | |||
| обговорити | |||
| визнавати винуватим; ухвалювати вирок; обвинувачувати; заявляти; обговорювати; стверджувати | |||
| |||
| доводити; довести; доказати; доказувати; полемізувати; посперечатися; просперечатися; резонерствувати; торгуватися (сперечатися, with) | |||
| розмірковувати | |||
| переконати (наводити докази тж); посперечатися (with); ствердити (наводити докази тж) | |||
|
argue : 27 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 7 |
| General | 12 |
| Law | 6 |
| Proverb | 2 |