appoint abbr. | |
gen. | призначати; затверджувати; домовлятися |
appointed abbr. | |
gen. | призначений; затверджений; визначений; обумовлений; вказаний; детермінований |
Judges abbr. | |
bible.term. | Книга Суддів |
judge abbr. | |
gen. | суддя; арбітр; експерт; третейський суддя; знавець; цінитель |
law | член суду |
mil. | цінитель |
| |||
призначати (Вещий); затверджувати (на посаді); домовлятися; призначати (побачення тощо); наказувати; відводити; приписувати; пропонувати; опоряджувати; устатковувати; обладнувати; меблювати; приймати рішення; вирішувати; зважуватися; прирікати; вказати; вказувати; закріплювати (to); наряджати; призначити; указати | |||
домовлятися про місце або час; затвердити (на посаді); призначати (на посаду) | |||
визначати | |||
затверджувати; домовлятися (про місце або час); створювати (комісію) | |||
приписати | |||
зарахувати (на посаду тощо); призначити (на посаду тощо); призначати на посаду | |||
| |||
призначений; затверджений; визначений (певний); обумовлений; вказаний; детермінований; обладнаний | |||
призначений (в т. ч. на посаду) | |||
English thesaurus | |||
| |||
app |
appointed : 128 phrases in 8 subjects |
Business style | 1 |
Diplomacy | 27 |
Economics | 18 |
General | 24 |
Human resources | 2 |
Human rights activism | 1 |
Law | 53 |
Military | 2 |