adjudicate
| missing
| adjudicate | |
| gen. | судити; ухвалювати вирок; ухвалювати рішення; присуджувати |
| missing | |
| gen. | якого бракує; відсутній; загублений; що пропав безвісти; перебої; той, хто пропав безвісти |
| econ. | пропущений |
| IT | не вистачає; недостатній |
| |||
| судити; ухвалювати вирок; ухвалювати рішення; присуджувати (премію тощо) | |||
| визнавати (у суді); вирішувати (у суді); оголошувати | |||
| визнавати; встановлювати (у судовому порядку); визнати (в судовому порядку); винести вирок (in / upon a case); засуджувати; засудити; оголосити; ухвалити (in / upon a case) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| to judge or reach a judicial decision; When a judge hears and decides a case | |||
|
adjudicate : 12 phrases in 3 subjects |
| Aviation | 2 |
| Human rights activism | 3 |
| Law | 7 |