|
[træn'zɪʃ(ə)n] n  | |
|
| gen. |
перехід m (в інший стан); переміщення n; перехідний період (у науці, мистецтві, історії і т.д., period); слово, що зв'язує попередню тему з наступною; фраза, що зв'язує попередню тему з наступною; абзац, що зв'язує попередню тему з наступною |
| comp. |
перехід m (автомата з одного стану в інший) |
| comp., MS |
перехід m (An allowed path from one state to another) |
| fin. |
перехід m (до ринкових відносин); перехід до ринкової економіки; процес переходу (до ринкової економіки) |
| IT |
переміщування n; перехід m |
| law |
передача f; перехід m (влади, повноважень тж, to) |
| microel. |
фазовий перехід; фазове перетворення |
| mil. |
передача f (влади); процес переходу; перехід m (влади) |
| mus. |
модуляція f |
| O&G |
перетворення n; перехідна ділянка |
| tech. |
транзиція f |
|
| English thesaurus |
|
|
| avia., abbr. |
trn |
| avia., Canada |
The general term that describes the change from one phase of flight or flight conditions to another, e.g. transition from en route flight to the approach or transition from instrument flight to visual flight.; A published procedure used to connect the basic standard instrument departure SID to one or more en route airways or to connect one or more en route airways to the basic standard terminal arrival STAR. More than one transition may be published in the associated SID or STAR.; A route depicted on instrument approach charts to designate routes for aircraft to proceed from the en route structure to a point on the instrument approach procedure (IAP) |
| mil., abbr. |
tr |
| tech., abbr. |
trsn |