Terms containing Reconcile

Subject	English	Ukrainian
gen.	one cannot reconcile oneself to such a situation	не можна миритися з таким становищем
econ.	reconcile a dispute	урегулювати конфлікт
gen.	reconcile a dispute	улагодити конфлікт
gen.	reconcile a person to with	помирити (smb., когось)
econ.	reconcile accounts	звіряти рахунки
econ.	reconcile accounts	погоджувати рахунки
gen.	reconcile all	перемирити
dipl.	reconcile differences	урегульовувати розбіжності
dipl.	reconcile differences	ліквідовувати розбіжності
dipl.	reconcile disagreements	залагодити суперечку
dipl.	reconcile disagreements	залагодити незгоду
law	reconcile laws	узгоджувати закони
gen.	reconcile oneself	упокоритися (чомусь)
gen.	reconcile oneself	примиритися (з чимсь)
gen.	reconcile oneself	миритися (терпимо ставитися, to)
gen.	reconcile oneself to a life of poverty	примиритися із злиденним існуванням
gen.	reconcile oneself to one's fate	упокоритися своїй долі
econ.	reconcile supply and demand	погодити пропозицію і попит
econ.	reconcile supply and demand	погоджувати пропозицію і попит
relig.	reconcile to God	помиритися з богом
dipl.	reconcile two draft resolutions	узгоджувати два проекти резолюції
dipl.	reconcile two draft resolutions	ліквідувати розбіжності між двома проектами резолюції
dipl.	reconcile two points of view	примирити дві протилежні точки зору
dipl.	reconcile two points of view	узгодити дві протилежні точки зору
gen.	reconcile two points of view	узгодити дві точки зору
gen.	to reconcile a person to with	помирити когось (smb.)