|
Subject: 'шапку ломать' Could you please help with this idiom: 'шапку ломать'.Thanks. |
| to beg |
|
низко кланяться, как правило перед начальством to kowtow, to show obsequious deference |
|
link 4.04.2006 16:44 |
|
kowtow =a former Chinese custom of touching the ground with the forehead as a sign of respect or submission =try to gain favor by cringing or flattering; "He is always kowtowing to his boss" |
| Context |
| Many thanks! |
|
to kneel before to bow (and scrape) |
|
context :-) |
|
Ах! Ах! Неужели мой пост про контекст не сохранялися?! :-))) Контекст! |
| V, у вас нервный/вербальный тик? |
|
Шапку ломать - 1) отвечать на приветствие, 2) унижаться У Вас, скорее, второе |
| Чего гадать на кофейной гуще? Пускай Krall скажет о чем речь, тогда и можно будет перевести как подобает. |
|
context :-))) |
| Вот и я о том же :-))) |
| это клиника |
|
нефью более по душе, вероятно, onanistic single-mindedness of wannabe show-offs. :-) понимаю... понимаю.... :-)) И в самом деле - клиника... |
| вылитый пан Пуркрабек из банка "Славия"! |
|
не имею чести... Ваш знакомец? :-) |
|
почув голос Швейка, що звернувся до лисого пана: — Пробачте, шановний пане, чи не ви часом пан Пуркрабек, представник банку «Славія»? Коли голомозий не відповів, Швейк заговорив до надпоручника: — Насмілюсь доповісти, пане обер-лейтенанте, я читав якось у газеті, що нормальна людина повинна мати на голові в середньому від шістдесяти до сімдесяти тисяч волосин, а в брюнетів звичайно волосся буває рідше, як це видно з багатьох прикладів. — І він невблаганно повів далі: — А один студент медик у кав’ярні «У Шпірків» також казав раз, нібито причиною випадання волосся буває нервовий струс протягом перших шести тижнів після народження. Тоді сталося щось жахливе. Голомозий пан кинувся на Швейка і, заверещавши: „Marsch heraus, Sie Schweinkerl!“ 1 — виштовхав його коліном у коридор, потім повернувся в купе і зробив невеличкий сюрприз надпоручникові, відрекомендувавшись йому. 1 Геть звідсіля, свинюко! (Нім.) Швейк трохи помилився. Голомозий суб’єкт був не паном Пуркрабеком, представником банку «Славія», а всього-на-всього генерал-майором фон Шварцбурґом. Генерал-майор у цивільному одязі саме виконував інспекційну подорож по гарнізонах ї зараз збирався налетіти на Будейовиці. Це був найстрашніший інспекційний генерал з усіх, що будь-коли існували на світі. Виявивши якісь непорядки, він провадив з начальниками гарнізонів таку розмову: «Ви маєте револьвер?» «Маю». «Добре. На вашому місці я б, напевно, вже знав, що з ним робити, бо те, що я тут бачу, це не гарнізон, а свиняча череда». І справді, після його інспекційної подорожі то тут, то там хтось завжди стрілявся, і генерал-майор фон Шварцбурґ сприймав це з задоволенням: «Так і повинно бути. Оце справжній солдат!» Скидалося на те, що він узагалі не любив, щоб після його інспекції будь-хто лишався живий. У нього була манія переводити офіцерів у найнеприємніші місця. Щось не так, яка-небудь дрібничка — і офіцер уже прощався зі своїм гарнізоном і їхав на чорногорський кордон або до якогось задрипаного гарнізону, що вщент снився в брудному закутку Галичини. — Пане надпоручнику, — спитав генерал-майор, — у якому кадетському корпусі ви вчилися? — У Празькому. — Отже, ви вчилися в кадетському корпусі й навіть не знаєте, що офіцер відповідає за свого підлеглого? Дуже гарно. По-друге, ви розмовляєте зі своїм денщиком, немов з якимсь сердечним другом. Дозволяєте говорити, хоч його не питають. Це ще краще. І, нарешті, ви дозволяєте йому ображати ваше начальство, а це вже найгарніша справа. З цього всього я зроблю деякі висновки. Ваше прізвище, пане надпоручнику? — Лукаш. — А в якому полку служите? — Я був... — Дякую, ми зараз говоримо не про те, де ви були. Я хочу знати, де ви тепер. — В дев’яносто першому піхотному полку, пане генерал-майоре. Мене перевели, — Вас перевели. Значить, зробили дуже добре. Вам не зашкодить якнайшвидше разом з дев’яносто першим піхотним полком подивитись, як виглядає фронт. — Це вже вирішено, пане генерал-майоре. Тепер генерал-майор почав розводитися про те, що в станні роки, як він помітив, офіцери розмовляють зі своїми підлеглими в фамільярному тоні, і він у цьому вбачає небезпечне поширення деяких демократичних принципів. Солдата треба тримати в страху. Треба, щоб він тремтів перед своїми начальниками, боявся їх. Офіцери повинні тримати рядових на відстані десяти кроків від себе й не дозволяти солдатам думати самостійно, навіть взагалі думати. В цьому полягає трагічна помилка останніх років. Раніше солдати боялись офіцерів, як вогню, а сьогодні... Генерал-майор безнадійно махнув рукою: — Теперішні офіцери здебільшого панькаються з солдатами. Ось що я хотів сказати. Він знову взяв газету і заглибився в читання. Надпоручник Лукаш, блідий, вийшов у коридор, щоб порахуватись із Швейком. |
|
а-а-а,... у вас тут втроем с ним междусобойчик... не будем мешать... да и по-хохляцки у нас... не очень как-то... |
| кстати, почему неФью? читается ведь неВью |
| так - у янки произносится |
|
лежупацтулом. нет сил подняться d, оно по-всякому читатется. |
| Какое совпадение: нефью, nephew :-) |
| Какое совпадение: нефью, nephew :-) |
| однако... |
|
какое у вас тут прекрасное эхо... d., а вы читали "Краькую историю тракторов по-украински", A Short History of Tractors in Ukrainian by Marina Lewycka? |
| нет, не имел удовольствия |
| первая женщина за всю историю Англии получила премию Вудхауза |
| "-Indeed, sir?" (c)Jeeves |
|
Марин, стОит эту A Short History of Tractors in Ukrainian читать? А то в книжных везде стояли, глаза мозолили, но купить я так и не решился.. |
|
link 5.04.2006 18:17 |
| Вудхауз это ведь не Букер... |
| 2V: вам, думаю, не стоит |
| ниасилю? слишкам многа букф? :-))) |
| You need to be logged in to post in the forum |