| Інфінитив | домислити | ||||
| Минулий час | Теперішній час | Майбутній час | Наказовий спосіб | ||
| Однина, 1 ос. | домислю | домислитиму | |||
| Однина, 2 ос. | домислиш | домислитимеш | домисли | ||
| Однина, 3 ос.: | |||||
| - чоловічий рід | домислив | домислить | домислитиме | ||
| - жіночий рід | домислила | домислить | домислитиме | ||
| - середній рід | домислило | домислить | домислитиме | ||
| Множина, 1 ос. | домислили | домислим, домислимо |
домислетимем, домислитимемо |
домислім, домислімо | |
| Множина, 2 ос. | домислили | домислите | домислитимете | домисліть | |
| Множина, 3 ос. | домислили | домислять | домислитимуть | ||
| Безособова форма | домислено | ||||
| Дієприкметник | домислячий, домислений | ||||
| Дієприслівник | домисливши | домислячи |
| Однина | Множина | |
| Називний | домисел | домисли |
| Родовий | домисла | домислів |
| Давальний | домислу, домислові |
домислам |
| Знахідний | домисла, домисел | домислів, домисли |
| Орудний | домислом | домислами |
| Місцевий | домислі | домислах |
| Кличний | домисле | домисли |