English ⇄ Afrikaans Albanian Amharic Arabic Armenian Assamese Azerbaijani Basque Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Chinese Chinese Taiwan Chinese simplified Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Gujarati Hausa Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Igbo Indonesian Irish Italian Japanese Kannada Kazakh Khmer Kinyarwanda Konkani Korean Kyrgyz Latvian Lithuanian Luxembourgish Macedonian Malay Malayalam Maltese Maori Marathi Nepali Norwegian Norwegian Bokmål Odia Persian Polish Portuguese Punjabi Quechuan Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Serbian Latin Sesotho sa leboa Sinhala Slovak Slovene Spanish Swahili Swedish Tamil Tatar Telugu Thai Tswana Turkish Turkmen Ukrainian Urdu Uzbek Vietnamese Welsh Wolof Xhosa Yoruba Zulu

finishing ['fɪnɪʃɪŋ] n
gen.	завершення n; доопрацювання n; закінчення n; оздоблення n (дія); скінчення n
avia.	чистова обробка
met.	рафінування n
O&G	остаточна обробка
tech.	обробка f; доводка f; чистова обробка (of smth.)
textile	апретура f
finishing ['fɪnɪʃɪŋ] v
footwear	опорядження n; апретування
finish ['fɪnɪʃ] v
gen.	вбивати (InnaKr); кінчати; закінчувати; завершувати; кінчатися; закінчуватися; завершуватися; обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; доводити до кінця; використовувати до кінця; завершити освіту; завершити виховання; вивершити; вивершувати; викінчити; викінчувати; впоратися; добивати (off); догравати (playing, the game); докінчити; докінчувати; кінчити; кінчитися; покінчити (with); скінчити; скінчитися; убивати; упоратися; управитися; управлятися; обробляти начисто
agric.	завершити відгодівлю
construct.	оздобити; оздоблювати; опоряджати; опорядити
footwear	опоряджувати; апретувати
inf.	покінчити; прикінчити; убити; до краю виснажити
IT	завершити; закінчити
law	відбувати (термін покарання); покінчити (з чимсь); прикінчувати (когось)
O&G	шліфувати; знімати гострі кути
sport.	фінішувати
finishing ['fɪnɪʃɪŋ] adj.
gen.	завершальний; заключний; доводочний; нагульний; обробний; оздоблювальний; опоряджувальний; фінішний; чистовий
econ.	остаточний
IT	кінцевий
English thesaurus
finish ['fɪnɪʃ] abbr.
abbr., polym.	fin
jewl.	Refers to the way a metal surface has been done. Metal can be glossy, brushed, hammered, ect. These are all types of finishes popularly used in jewelry.

finishing: 186 phrases in 25 subjects

Agriculture	5
Airports and air traffic control	2
Aviation	2
Biology	2
Chemistry	3
Construction	10
Cooking	3
Diplomacy	1
Economy	5
Environment	1
Footwear	5
General	104
Industry	4
Information technology	2
Law	3
Metallurgy	3
Meteorology	1
Microelectronics	7
Microsoft	2
Military	4
Oil and gas	3
Programming	1
Proverb	1
Sports	6
Technology	6