Помогите пожалуйста с украинским!

Спасибо всем.
На самом деле, у меня часто возникает вопрос - переводить ли названия статей/изданий. Но мне кажется, в переводе на английский оставлять русский - не поможет англоязычному читателю. Может перевести, а в скобках оставить русский/украинский текст?

lesdn ✉

link 26.10.2006 6:03

Вот обсуждение (из личного опыта)
:)
http://www.multitran.ru/c/m.exe?a=ForumReplies&MessNum=58872&L1=1&L2=2

kintorov ✉

link 26.10.2006 6:16

Лично мое мнение - не делать перевод, а делать ТРАНСЛИТЕРАЦИЮ на английский или делать перевод, если Вам известно, что он существует (в этом случае берете книгу и переписываете название), в противном случае, когда Вы сами, беря на себя определенную ответственность, переводите (в чем собственно нет необходимости) Вы можете ошибиться, например в названии стиха и увести читателя неизвестно куда.

Вам нужно обговорить этот вопрос с заказчиком. Если транслитерация их устраивает или использование сущестсвующих переводов, то оставляйте транслитерацию, если ХОТЯТ перевод, что очень ошибочно, дайте им перевод, но постарайтесь им доказать первое или, в крайнем случае, то, что нужен оригинал ниже, в скобках, сносках и т.д.

Вот рекомендация (как англичане хотят это видеть):

A translation

Citation. As usual.

Reference

Galilei, Galileo. Dialogue Concerning the Two Chief World Systems—Ptolemaic and Copernican. Trans. Stillman Drake. Berkeley and Los Angeles: U of California P, 1953.

Information on the original publication is not required but MAY BE ADDED at the end of the entry.

Galilei, Galileo. Dialogue Concerning the Two Chief World Systems—Ptolemaic and Copernican. Trans. Stillman Drake. Berkeley and Los Angeles: U of California P, 1953. Trans. of Dialogo . . . sopra i Due Massimi Sistemi del Mondo Tolemaico, e Copernicano. Florence, 1632.

If your focus and citations are primarily to the translator's comments or choice of words rather than to the translated work, refer to the translator.

Drake, Stillman, trans. Dialogue Concerning the Two Chief World Systems—Ptolemaic and Copernican. By Galileo Galilei. Berkeley and Los Angeles: U of California P, 1953.

Lavrin ✉

link 26.10.2006 7:00

Вообще-то и в оригинале есть плюха...
"Відносини" - здесь прямая калька с русского: надо "стосунки".

Но почему "современных"? "Сегодняшних" - раз уж есть "нинішніх" (теперішніх).

kintorov ✉

link 26.10.2006 7:29

Tidden!

У даному прикладі краще написати відносини, а не стосунки.

1. Стосунки, мені здається, краще вживати коли мова йдеться про людей: Які в тебе стосунки з нею? (НЕ ВІДНОСИНИ), Ринкові відносини, здається, не поращилися (НЕ СТОСУНКИ).

2. Нинішній - нынешний, теперишний, современный, сегодняшний (это синонимы), поэтому это дело вкуса, и ошибки здесь никакой нет. Я бы выбрал современных, а не сегодняшних, нынешних или теперишних отношениях.

Lavrin ✉

link 26.10.2006 11:57

Згоден, що "стосунки" прийнятніші до людей.
Але слово "відносини" майже не вживається письменниками-класиками - є давнє, набагато українськіше слово "взаємини".
"Ринкові відносини" - вислів, слова (як і багато інших) нового часу. "Ринкові взаємини" і не скажеш!
Напр.: "Двосторонні німецько-українські відносини" - тут так і проситься "взаємини".

А зрештою...
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2006/09/060922_eorgia_russia_nato_sp.shtml
http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/06/Staedtepartnerschaften/Staedtepartnerschaften.html
http://uaformat.com/content/view/1076/39/

Одно слово, "відносини" - штучний нововитвір у мові.

Дакота ✉

link 15.11.2006 7:08

В бесконечных поисках истины набрела на такой вот ресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/РћР±РіРѕРІРѕСЂРµРЅРЅСЏ_Р’С–РєС–РїРµРґС–СЏ:РђРЅС‚РёСЃСѓСЂР¶РёРє

Хотела спросить у носителей (в частности, Lavrin)- вы полностью с ним согласны? У меня иногда возникали сомнения (хоть это и далеко не показатель) :)

Дакота ✉

link 15.11.2006 7:12

кошмар, ссылка не копируется. Там должно быть следующее: Обговорення Вікіпедія:Антисуржик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to: navigation, search

НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО

а іменно – а саме

арбуз – кавун...

и т.д. на километр

Дакота ✉

link 15.11.2006 7:45

ОК, следует копировать строку:
uk.wikipedia.org/wiki/Обговорення_Вікіпедія:Антисуржик

Lavrin ✉

link 15.11.2006 9:15

Да там целая "плахта"!
Ну, есть там нюансы, но в общем ничего "подозрительного". :-) Хотя я не истина в последней инстанции..:) И до конца не просмотрел...

***
- велика(н) – велетень
- в значній мірі – значною мірою (!!) – не „значною...”, а „великою...”
- відщепенець – відступник, (еще) відступця
- від часу до часу – час (од)від часу, вряди-годи
- в кінці кінців – зрештою, врешті решт, - но не „кінець кінцем”
- вкругову – по колу, но не „навколо”
- вроді – як, ніби, на зразок, (еще) на кшталт
- Гардеробщиця – Гардеробниця – должно быть оригинальное словцо, но не припомню. А лучше вообще не „гардероб”, а „роздягальня”.
А впрочем, оно есть в переводе "Приключений бравого вояка Швейка" Гашека:
Напр.: — Вони живуть з панею Етелькою на другому поверсі, — викладала гардеробниця з обізнаністю старої звідниці, — вона німкеня з Шопроні, а він — мадяр; тут усе перемішалося.
http://litopys.org.ua/hasek/has18.htm
- говядина – яловичина, воловина (редко)
- головка – голівка, но „головка капусти”, а не „качан”
***

Дакота, а сомнения на счет чего возникают?

Lavrin ✉

link 15.11.2006 12:59

Вот заглядываю время от времени в этот словарик.. :-)
Кстати, есть другой ресурс, теперь уже хорошо грузящийся:
http://www.arkas-proswita.iatp.org.ua/antysurjyk.html

Итак,
- за браком часу – через брак часу: 1-ый вариант вполне нормальный! Впрочем, как и второй.
Это русское «из-за нехватки времени». В 1-ом сохраняется условие „за умови чого” (рус., при условии чего) – нормально. Во втором вот это (рус.) «из-за чего» - (укр.) „через що” – тоже нормально.

Дакота ✉

link 15.11.2006 17:21

Только не смейтесь. Хоть я и училась в украинской школе, дело было в Киеве, и вне уроков все разговаривали по-русски. В селе у бабушки в Житомирской области люди еще на худшем суржике самовыражались. В результате, я могла бы сморозить следующее по списку:

безвихідне становище – безпорадне становище
в деякій мірі – деякою мірою
в залежності – залежно
в значній мірі – значною мірою
день за днем – день у день
за браком часу – через брак часу
за останній час – останнім часом
заслуговує уваги – вартий уваги
згідно наказу – відповідно до наказу
з кожним роком - щороку
з метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити
інша справа – інша річ
ключове (завдання) – головне, важливе (завдання)
кожний раз – щоразу
мова йде – йдеться (про)
направляти - скеровувати, звертати, спрямовувати
на протязі – упродовж, протягом
не бачити вихід з – не дати собі раду в скрутному становищі
з цього становища
не дивлячись на - незважаючи на
не на жарт – не в жарт, неабияк
область – галузь (виробництва), сфера (науки)
по відношенню – стосовно
по всякому поводу – з усякого приводу
по крайній мірі – принаймні, щонайменше
по понеділкам – щопонеділка
порівняно з – як порівняти з..., проти
по якому питанню – у якій справі
приймати до уваги – брати до уваги
приймати міри – вживати заходів
приймати участь – брати участь
прикласти зусиль – докласти зусиль
приносити вибачення – просити вибачення, перепрошувати
при порівнянні – як порівняти, порівнюючи, з порівняння
приступати (до чогось) – розпочинати (щось)
при таких умовах – за таких обставин, у таких обставинах
приходить на думку – спадає на думку
простіший простого – найпростіший, простісінький
просто-напросто – просто, всього-на-всього, запросто
протирічити – суперечити
ранком – зранку, вранці
рідко траплятися – зрідка траплятися
словом – одно слово, одним словом
справа в тому – річ у тому ( у тім)
так як – тому що
тим не менше – однак, проте, а також
у всіх відношеннях – всіма сторонами
у залежності від – залежно від
у найближчий час – найближчим часом
у найближчі дні – найближчими днями
у порівнянні з - як порівняти з...
у самий найближчий час – незабаром
усе в порядку (ну тут бы почувствовала, что калька, но все равно бы ляпнула) – усе гаразд, усе як слід
у цьому році – цього року
швидше всього – найшвидше
як правило – як звичайно, як водиться, як заведено

пока (прощання) – бувай, будь здоров - это я знаю, но знакомые львовяне упорно говорят "папА" (ударение на последней "А")

Lavrin ✉

link 16.11.2006 13:09

безвихідне становище – безпорадне становище - (можна и) "скрутне..."
http://mova.kreschatic.kiev.ua/219.htm

в деякій мірі – деякою мірою, (ещё) певною мірою
в значній мірі – значною мірою - лучше вообще не использ. "значно, значний" в знач. "багато" (много) ("значнИй" - это важный, серьезный, видный и т.п. ) - великою мірою, набагато
за браком часу – через брак часу (см. выше по cабжу)
згідно наказу – відповідно до наказу. По-русски это наверняка может звучать как 1) "по приказу директора" (напр.), 2) "согласно приказу..." или же 3) "в соответствии с приказом..." - тогда по-укр. первое будет "з наказу директора" (не "за наказом"!), второе - "згідно з наказом", а третье - это самое "відповідно до наказу"

з метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити, (ещё) задля того, щоб...
направляти - скеровувати, звертати (в зависимости от контекста), спрямовувати
не дивлячись на - незважаючи на, (ещё) невважаючи на
не на жарт – не в жарт, неабияк: лучше вообще не использовать с "жарт", ибо это калька с русского "не на шутку/не в шутку"
по відношенню – стосовно, (ещё) щодо
по всякому поводу – з усякого/будь-якого (ещё) приводу
по понеділкам – щопонеділка, (но также) по понеділках
порівняно з – як порівняти з... - вполне подходит и 1-ое, но только не "у порівнянні з..." (см. ниже)
при порівнянні – як порівняти, порівнюючи, з порівняння
приходить на думку – спадає на думку, (но может быть и) "приходить на гадку"
простіший простого – найпростіший, простісінький, (ещё) простесенький
словом – одно/одне слово, но не "одним словом"
у всіх відношеннях – всіма сторонами, (ещё) з усіх/зі всіх сторін
у порівнянні з - як порівняти з..., проти (когось, чогось)
у самий найближчий час – незабаром, (ещё) найближчим часом
у цьому році – цього року, (ещё) цьогоріч
швидше всього – найшвидше: первое - это калька с "скорее всего", лучше "щонаймовірніше"
пока (прощання) – бувай, будь/бувай здоров(ий/а) - это я знаю, но знакомые львовяне упорно говорят "папА" (ударение на последней "А") - так оно и есть!: "па-пА!" - эт при близких отношениях, а вот "цьом-цьОм-па-па!" - ну при очень близких..:-)
на "Здравствуйте!" есть "ДобрИдень!" (с удар. на /и/)

В дополнение - полезные ссылки.

Павло Штепа
CЛОВНИК ЧУЖОСЛІВ (1977)
http://dict.linux.org.ua/dict/other/dict10/

Олександр Войналович, Виталь Моргунюк
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ І ТЕХНІЧНОЇ МОВИ (1997)
http://dict.linux.org.ua:8080/dict/other/dict01/index.html

І. Шелудько, Т. Садовський
СЛОВНИК ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ (1928)
http://dict.linux.org.ua:8080/dict/other/dict03/index.html

К. Дубняк
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК (1917)
http://dict.linux.org.ua:8080/dict/other/dict04/index.html

М. Вікул
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ФІЗИКИ І ХИМІЇ (1918)
http://dict.linux.org.ua:8080/dict/other/dict05/index.html

САМ СОБІ РЕДАКТОР. ПОРАДНИК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
http://dict.linux.org.ua:8080/dict/other/SSR/index.html

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm

Дакота ✉

link 16.11.2006 18:30

Lavrin,

спасибо огромное за ссылки. У меня вот еще пару вопросов:
Вы говорите "...но не „кінець кінцем”", а именно такой вариант дает моя укр. Lingvo. Это точно ошибка?
"З метою" - совсем-совсем нельзя? Это большой удар для меня. :(
"між тим" - стала искать у себя в тексте; нашла. В цитате из Костомарова. :)
по відношенню – стосовно (???). К примеру, в предложении: "Вона проявляє жадібність (........) власної матері" - неужели все-таки "стосовно"?

Благодарю за Ваше терпение!

Lavrin ✉

link 17.11.2006 10:06

Дакота,

рад был помочь. Потому как сам всегда открываю что-нибудь новое для себя...

По поводу употребления «великорусских» слов (в т.ч. вот этого „кінець-кінцем”) в «малоросском языке» в свое время даже возникла острая дискуссия между тогдашними писателями. Известный историк (из тогдашней Галичины) Мыхайло Грушевский в своих работах употреблял слова, что, по-видимому, не понравилось тогда писателю с «большой» Украины Ивану Нечуй-Левицкому.

1. Цитата Грушеского из его работы.
ПЕРЕД ПОВСТАННЄМ 1637 Р. — КОЗАЦЬКІ РАДИ 1636 Р., РЕЛЯЦІЇ КИСЇЛЯ, ПОМІЧ ВІД МИТРОПОЛИТА, АҐІТАЦІЯ ПАВЛЮКА ПРОТИВ ЛЬОЯЛЇСТЇВ, СТАРШИЙ ТОМИЛЕНКО, ПОХІД НА ЗАПОРОЖЕ І МОРЕ, ПОСОЛЬСТВО НА СОЙМ.
[...]
„В перших днях серпня доносив він королеви — став я без грошей в їх радї, що зложили вони собі в степу над шляхом над річкою Расавою. До реєстрових примішала ся вже велика частина своєвільних, і вже наступали рішення — однї шапками кидали (голос давали) йти з гарматою на Запороже і потім зараз на море, иньші щоб іти на волость і там грабувати по містах. Коли-ж старшина, намовлена мною і по части заспокоєна, хотїла протяганнєм часу заспокоїти справу, кінець кінцем вийшло таке, що неприпущені до ради 1) козаки вхопили хорогву і булаву і пішли бунтівничо робити чернецьку раду. Я, рискуючи житєм, зістав ся при старшинї. Кілька разів присилали по старшину; я не пускав її (на чернецьку раду) і наслухав ся за те ріжних криків, але таки переломив їх тим: прохолонувши, прийшли вони до старшини. Почали докоряти, що гроші нїби то ще в маю вислано, а і в серпнї їx не привезено. Вказували на свій порядок і послушність; що кілька лїт терплять без грошей, занехавши степ і море, де мали свій прожиток; що вони на братию свою наступали, проступників своєю рукою під меч королївський віддали. А за те і дома мають утиски від уряду і підстарост і гроші до них не доходять”.
Кисїлеви кінець кінцем удало ся намовити козаків до того, що вони згодили ся відложити справу ще на чотири тижнї. ???Будуть чекати, збираючи тим часом все потрібне на Запороже, і за чотири тижнї на тім самім місцї буде загальна рада. Коли Кисїль на раду ставить ся з грошима, а в жалях своїх, які вони підносять на уряди і міста українні, військо буде заспокоєне згідно з королївською обіцянкою, то далї буде тримати ся порядку. Як нї, то всї кинуть ся на Запороже з арматою 2)
Про се Кисїль здав справу всїм кому треба, але по попереднїх досвідченнях не сподїючи ся вже анї скорого прислання грошей анї направлення старостинських відносин до козаків, пустив ся своїми засобами приводити козаччину до спокою, щоб протягнути час. В своїй реляції королеви і в особливій записцї, яку писав, лежучи хорий в Печорськім монастирі у приятеля свого Петра Могили, він дуже щиро, докладно і наївно оповів свою ???систему” закулїсових заходів, підступів і простих фальшерств, якими постарав ся притягнути на свою сторону старшину і ріжних впливових між козаччиною людей, промовити до національного почуття статочнїйших, і кінець кінцем добив ся деякого відложення ради:
[...]
http://litopys.org.ua/hrushrus/iur80406.htm
(По-моему, на сегодняшний день очень устаревший язык. – L.)

2. Цитата Нечуя-Левицкого из его же работы.
Іван Нечуй-Левицький. Криве дзеркало української мови
From Wikibooks
Jump to: navigation, search
[...]
Окрім слів тепер ніби-то великоруських, але забраних Ломоносовим з украінськоі книжньоі мови украiнських вчених ХVIII і ХVІІ віків, в історіі д. Грушевського трапляється багацько слів, забраних с сьогочасноi великоруськоі книжньоі мови та й чужоземських, і то без усякоі потреби, як от: сотворивши собі в виді повних созвучнихъ (підхожих) національних і суспільних елєментів (суспільських часток) громадянства... дальше (далі) глубоко проникали (глибоко промикувались; (в Галичині є таке народне слово, є в Словарі Б. Грінченка), слабше (слабкіше, менче), для аккумуляціі сили сопротивления; самих тих опорних точок, потрясенє, репрезентація, кінець кінцем (въ концЪ концовъ) уложилася дуже незамітно (непримітно). В його безліч великоруських слів, так що на двох рядках слів доконче стремить одно або й білше великоруських слів. Лучче б було, якби проф. Грушевський зовсім не пускав нових слів, бо... він утратив самий инстинкт народньоі мови. Ця уся плутанина така далека од украінськоі мови баби Мотрі, як небо од землі. І з цієі причини широка публіка не читатиме капітальноі праці проф. Грушевського. Пипін в своі „Історіи русской літературы" каже, що „русскій литературный язик самий пестрий въ ЕвропЪ"... Можемо сказати, що мова в працях проф. Грушевського таксамо пістрьо'ва, ряба, коли ще й не рябіша й важча, ніж у історика Сергія Соловьева, де за основу покладяна мова „баби Акуліни". Проф. Грушевський любить писати довгими періодами, і через те в його мова виходе важка, тягуча. Щоб стиль був жвавіший і легчий, треба б поперетинать ці довгі періоди на частки, надвоє або й натроє; треба б частіше ставить точки, тоді мова була б легча й жвавіша. Само по собі, що це можна зробити при другому виданні, подбавши й попеклювавшись при тому й за саму чистоту мови, повернувши йіі з галицькоi підмови на украiнську мову. Шановний профессор багацько зробив для украінськоі справи, але на наше нещастя і сам не примітив того, що він одною рукою будує, а другою руйнує украiнську літературну справу.
[...]
(Для поиска забить в http://www.google.com.ua «Іван Нечуй-Левицький. Криве дзеркало української мови»)
(Язык намного более близкий к литературному. – L.)

3. Цитата из другого источника по поводу сложившийся ситуации.
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В ГАЛИЧИНІ В УМОВАХ АВСТРІЙСЬКОГО РЕЖИМУ. Микола Лесюк.
[...]
Хоча мовні суперечки між представниками західної та східної традицій не припинялися, після 1905 р. вони розгорілися з новою силою. На цей раз їх спровокував український письменник Іван Нечуй-Левицький, який дуже різко критикував галичан за їх мову, виступав проти „обгаличанення” української літературної мови. Свою думку він висловлював у багатьох листах до різних діячів української культури. У 1907 р. він написав статтю „Сьогочасна часописна мова на Україні”, в 1912 – „Криве дзеркало української мови”. Він звинувачував у цій статті Михайла Грушевського, який нібито намагається шляхом „обгаличанення” української мови з'єднати галичан з наддніпрянцями, він, мовляв, „вирішив нахрапом упровадити галицьку книжну мову і чудернацький правопис в українську писемність” .
[...]
http://www.pu.if.ua/data/ukr/lib/galiciania/gal9-2003-lesyuk.htm

(Как видно, это камень в наш огород :-), но тем не менее, Нечуй хорошо «пожурил» своего современника из Галичины за использование, в частности, этого «великорусского» „кінець-кінцем” .. – L. :-)

Lavrin ✉

link 17.11.2006 12:21

Там выше:
- у всіх відношеннях – всіма сторонами, (ещё) з усіх/зі всіх сторін – (уж лучше) з усіх/зі всіх боків

А „по відношенню” - стосовно (???) – (можно ещё) „що стосується”, а уж лучше „щодо”:
Пр.: Вона проявляє жадібність щодо/до власної матері.
(Ещё пример из Гугля) Чекаємо на Ваші побажання чи (та? – L.) пропозиції стосовно Довідника. – здесь „щодо” было бы неуместно из-за повторения /-до-/.

/// "З метою" - совсем-совсем нельзя? Это большой удар для меня. :(
Это прямая калька с русского «с целью» (чего-то там). Вот забейте в Гугль это слово – „з метою”, – и проанализировав получившиеся результаты, все предложения в данном контексте - с выражением „з метою” - смело можно считать неграмотно составленными. Ничего не поделаешь, это бичь современного украинского языка. :( И с этим надо бороться, просто-напросто стараясь не употреблять его.
Конечно, слово „мета” есть в украинском... но уж лучше об этом почитать у Бориса Антоненка-Давыдовича.
Для поиска забиваем в Гугле фразу „Б. Д. Антоненко-Давидович Як ми говоримо З метою чи без мети?”

d. ✉

link 17.11.2006 12:27

бичЬ 8))

Lavrin ✉

link 17.11.2006 13:14

Йолки-палки, снова ошибся! :-)
А ведь таки заглянул, было, сюда же на "бич божий", чтоб убедиться!.. (Но попросту не исправил..:(

Lavrin ✉

link 17.11.2006 14:14

Вот ведь странное дело!..
При сопоставлении еще раз этих двух языков – Грушевского (галицкого) и Нечуя-Левицкого (из «большой» Украины) получается, что оба они – из-за немного иной грамматики – являются устаревшими. Да, это отчетливо видно.
Поэтому уж лучше читать ихние литературные произведения, да и публицистику тоже в современной правке.
Ибо мы не говорим сегодня „мінІ” (мне), а „менІ”; не „падіж” (падеж), а „відмінок”, не „пісьменник”, а „письменник”, не „приблизительно”, а „приблизно”. И многого чего еще...

Дакота ✉

link 17.11.2006 17:39

Щиро дякую, Lavrin! Буду читать и осмысливать :)

Lavrin ✉

link 28.11.2006 10:00

Another link:
http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1967&page=1#top

Дакота ✉

link 28.11.2006 20:34

Спасиб!

Я за последние пару недель уже всех окружающих задрала своими исправлениями (включая зав.кафедрой славистики). Все сначала раздражаются, потом пугаются, потом задумываются, потом просят поделится ссылочкой :)

Дакота ✉

link 28.11.2006 21:01

В этом словаре, кстати, есть "С целью - з метою". Хосспади, как же всё сложно в этом мире!

Дакота ✉

link 28.11.2006 22:19

Lavrin ✉

link 29.11.2006 9:08

Так… вот - для пущей убедительности. :-)

***
3 метою чи без мети?
Від вислову „з метою” рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: „3 метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний „фургон”, де вони пройдуть тривалий карантин”; „3 метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу”.

Словом „мета” послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: „Очевидячки, досягла до своєї мети” (І. Нечуй-Левицький); „О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети” (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові „на близьку мету”, що означає – „на близьку віддаль”.

А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: „для біологічної ізоляції, щоб уникнути...”, „Щоб виявити жанрові особливості цього твору...”.

3 цього, звісно, не слід думати, що слово „мета” треба обминати, приміром, у таких висловах, як „поставити собі за мету”, „мати на меті” тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів „з метою” в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово „мета”.
***
(Отрывок из книги Б. Антоненко-Давыдовича „Як ми говоримо”)

You need to be logged in to post in the forum

Get short URL