1 |
обро́бник |
називний відмінок, однина |
nominative case, singular |
2 |
обро́бника |
родовий відмінок, однина |
genitive case, singular |
3 |
обро́бниковi,обро́бнику |
давальний відмінок, однина |
dative case, singular |
4 |
обро́бник |
знахідний відмінок, однина, неістоти |
accusative case, singular, inanimate |
5 |
обро́бником |
орудний відмінок, однина |
instrumental case, singular |
6 |
обро́бниковi,обро́бнику |
прийменниковий відмінок, однина |
prepositional case, singular |
7 |
обро́бнику |
однина, кличний відмінок |
singular, vocative case |
8 |
обро́бники |
називний відмінок, множина |
nominative case, plural |
9 |
обро́бникiв |
родовий відмінок, множина |
genitive case, plural |
10 |
обро́бникам |
давальний відмінок, множина |
dative case, plural |
11 |
обро́бники |
знахідний відмінок, множина, неістоти |
accusative case, plural, inanimate |
12 |
обро́бниками |
орудний відмінок, множина |
instrumental case, plural |
13 |
обро́бниках |
прийменниковий відмінок, множина |
prepositional case, plural |
14 |
обро́бники |
множина, кличний відмінок |
plural, vocative case |