DictionaryForumContacts

Morphology analysis
стирчати (41) | Verb
 Інфінитив стирчати
 Минулий час  Теперішній час  Майбутній час  Наказовий спосіб
 Однина, 1 ос. стирчу стирчатиму
 Однина, 2 ос. стирчиш стирчатимеш стирчи
 Однина, 3 ос.:
 - чоловічий рід стирчав стирчить стирчатиме
 - жіночий рід стирчала стирчить стирчатиме
 - середній рід стирчало стирчить стирчатиме
 Множина, 1 ос. стирчали стирчим,
 стирчимо
стирчатимем,
 стирчатимемо
стирчім,
 стирчімо
 Множина, 2 ос. стирчали стирчите стирчатимете стирчіть
 Множина, 3 ос. стирчали стирчать стирчатимуть
 Безособова форма -
 Дієприкметник стирчачий, -
 Дієприслівник стирчавши стирчачи